Західний кукурудзяний жук: шкодочинність та боротьба з ним
01 Серпня 2024 р.
На сьогодні в Україні західний кукурудзяний жук є одним з найнебезпечніших карантинних шкідників для кукурудзи і становить суттєву небезпеку сільському господарству.
Шкідник походить з Центральної Америки.
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte), належить до родини листоїдів.
На території України переважно протягом року розвивається в одному поколінні, проходячи стадії яйця, личинки, лялечки й імаго. Зимує шкідник у фазі яйця.
Доросла комаха (імаго) має розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Самки відкладають яйця з середини липня до кінця серпня . Основна маса відкладених яєць знаходиться в поверхневому шарі ґрунту, на глибині 5 см, максимальна глибина їхнього розташування не перевищує 15 см. Тому відродження личинок може відбуватись і на другий рік з частини яєць, які опинились на значній глибині.
Яйця мають високу морозостійкість та витримують температуру до мінус 10°С. Яйце розміром 0,5-0,6x0,4 мм, овальне, блідо-жовте. На глибину розміщення яєць впливає вологість. Чим вона вище, тим ближче до поверхні грунту відкладаються яйця. Дощова погода стимулює процес яйцекладки. Яйця фітофага витримують затоплення впродовж 10 днів. У сухий ґрунт самка яєць не відкладає.
Личинка: щойно відроджена - 1,2 мм завдовжки, останнього віку завдовжки 10-18 мм, зморщена, видовжена, жовто-біла, з коричневою головною капсулою.
Личинки відроджуються в травні, коли ґрунт прогрівається до 12-13°С, і відразу починають живитися коренями кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та вилягання рослин, за якого неможливий механізований збір кукурудзи. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При пошкодженні шкідником, рослини кукурудзи можуть уражуватись збудниками кореневих гнилей.
Імаго виходить з ґрунту в кінці липня – на початку серпня, їхня поява співпадає з періодом цвітіння кукурудзи. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, обгризають молоді качани. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.
Активні жуки вранці до й після сходу сонця та ввечері при заході сонця і у сутінках. Удень вони скупчуються в пазухах листків та під листками і перебуваючи у малоактивному стані. Оптимум активності імаго лежить у температурних межах 22-27°С. За температури нижче 15°С та вище 30°С імаго втрачають свою активність.
Після вильоту жуки спаруються, самки впродовж 10-15 днів, відкладають яйця. Інтенсивний період відкладання яєць припадає на середину липня і триває до кінця серпня. Плодючість однієї самки - біля 1000 яєць. Розповсюдження яєць та личинок цього шкідника можливе з транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, грунтооброблюваною технікою.
Заходи боротьби.
Важливими заходами боротьби є наступні:
– проведення ретельного огляду та фітосанітарної експертизи насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи, що ввозиться з-за кордону;
– дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи;
– глибока зяблева оранка – знищується основна частина зимуючого запасу шкідника, шляхом вимерзання яєць;
– використання для посіву сортів та гібридів кукурудзи, що мають густу розвинену кореневу систему;
– обробка рослин дозволеними до використання проти жуків фітофага інсектицидами;
– внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок шкідника;
– щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га).
Провідний спеціаліст відділу карантину рослин
управління фітосанітарної безпеки Головного
управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області
Вербська А.П.