Сьогодні відзначають Всесвітній День донора
14 Червня 2017 р.
Чим Ви можете допомогти?
Здавайте кров. Здавайте її зараз.
Здавайте її часто.
14 червня – Всесвітній день донора крові
Мільйони людей зобов'язані своїм життям тим, кого вони ніколи не бачили - донорам, що добровільно здають кров, не одержуючи за це будь якої винагороди. 14 червня за рекомендаціями ВООЗ відзначається як Всесвітній День донора крові. День народження Нобелівського лауреата Карла Ландштейнера, що відкрив систему груп крові ABO, було обрано як День донора трьома організаціями, що виступають за добровільну безоплатну здачу крові: Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародною федерацією організацій донорів крові і Міжнародним товариством по переливанню крові. До цих організацій приєдналася Всесвітня організація охорони здоров'я.
Переливання крові та її препаратів дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. З її допомогою можна продовжити життя і поліпшити його якість для пацієнтів зі станами, що становлять загрозу для життя, проводити складні медичні процедури і хірургічні операції. Однак у багатьох країнах попит перевищує пропозицію, і служби крові стикаються зі складним завданням - забезпечити достатні запаси безпечної крові належної якості. ВООЗ прагне до того, щоб до 2020 року всі країни забезпечували свої запаси крові завдяки добровільним, неоплачуваним донорам. На сьогоднішній день тільки 62 країни забезпечують близько 100% своїх національних запасів крові завдяки добровільним, неоплачуваним донорам крові, а 40 країн досі залежать від сімейних донорів або навіть платних донорів.
Жодна медицина світу не може існувати без служби крові. Світова практика свідчить, що для забезпечення донорською кров'ю та її компонентами, необхідно, щоб на 1000 населення припадало 30-40 донацій на рік. В Україні цей показник у 2013 році становив близько 18 донацій на 1000 населення. Щорічно у світі збирається близько 108 мільйонів донацій крові. Більше половини з них доводиться на країни з високим рівнем доходу, де мешкає 18% населення світу.
Між країнами з низьким і високим рівнем доходу є значна відмінність в рівнях доступу до безпечної крові. Показник донорства цільної крові є індикатором загальної наявності крові в країні. Середній показник донорства крові в країнах з високим рівнем доходу складає 36,8 донацій на 1000 чоловік, 11,7 донацій в країнах з середнім рівнем доходу і 3,9 донацій в країнах з низьким рівнем доходу.
Донорська кров, її компоненти та препарати вкрай необхідні при проведенні різноманітних хірургічних та акушерсько-гінекологічних втручань, хіміотерапії, лікування інфекційних захворювань, гемофілії та в повному обсязі гематологічних захворювань. Особливо вони потрібні хірургам, які працюють в екстремальних ситуаціях, коли необхідна велика кількість крові, плазми крові та її компонентів, в умовах проведення бойових дій.
Донорство крові виникло понад 100 років тому після відкриття груп крові. При його організації відзначали труднощі з рекрутування донорів. Спочатку для кроводачі запрошувалися родичі пацієнтів. Масове донорство в Україні було розпочате у 30-ті роки ХХ ст. При лікувально-профілактичних закладах формували колективи донорів-активістів із числа медичного персоналу та студентів. Під час Великої Вітчизняної війни кількість добровольців здавати кров для потреб фронту становила близько 300 тис. осіб.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.06.1944 р. введено нагрудний знак «Почетный донор СССР», яким нагороджували донорів за багаторазове давання крові. Державою було взято курс на безоплатне донорство, яке вважали вищою формою гуманізму і патріотизму. Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 30.11.55 р. № 8065-р були визначені права та пільги донорів. Протягом 60–70 років ХХ ст. завдяки зусиллям працівників служби крові було досягнуто значних успіхів у гематології, онкології, трансплантології тощо. Наприкінці 80-х — на початку 90-х років ХХ ст. пропаганду донорства було фактично призупинено.
Лікувально-профілактичні заклади відчули дефіцит крові, особливо у період переходу на гемокомпонентну терапію. За цих умов гостро постало питання про законодавчу базу відповідно до завдань розвитку донорства. Згідно із чинним Законом України від 23.06.1995 р. № 239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів» передбачається урегулювання відносин, пов’язаних із розвитком донорства крові, її компонентів, у нових умовах планування, забезпечення комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів з організації та захисту донорства.
На жаль, донорство у нашій країні, як правило, стало проблемою хворих та лікарів, а не справою суспільства. Населення недостатньо обізнане у питанні донорства крові у зв’язку з недостатнім висвітленням цієї проблеми. Про гостру потребу донорської крові більшості нашого населення стає відомо лише тоді, коли біда стукає в двері їх дому — близька людина потрапляє на операційний стіл, у дружини тяжкі пологи, дитині необхідна багаторазова гемотрансфузія.
Відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів» донором може бути здорова людина віком від 18 років. Основною і найбільш повноцінною групою донорів є особи вікової категорії від 20 до 40 років, кровотворна система яких здатна швидко поновлювати крововтрату, а серцево-судинна, нервова, гормональна системи сформовані та стабільні. Донорами цієї вікової групи комплектуються основні категорії кадрових донорів (донори плазми крові, клітин крові, кісткового мозку, імунні та ізоімунні донори). Незважаючи на наявність біологічних і конституційних відмінностей між чоловіками та жінками, різниці в термінах фізіологічного поновлення крові після кроводачі не виявлено. Разом з тим, відмічено, що жінки спокійніше сприймають процедуру кроводачі й переносять її значно краще, ніж чоловіки. Проте при формуванні контингенту донорів необхідно враховувати деякі фізіологічні особливості жіночого організму. Так, в період місячних, вагітності, лактації донори-жінки тимчасово відсторонюються від виконання донорських функцій.
Донорами можуть бути особи різних професій. Не виявлено різниці між кроводачами донорів розумової та фізичної праці. З метою адаптації організму до крововтрати чинним Законом України передбачено звільнення донора від роботи в день кроводачі і на наступний день після неї зі збереженням середньої місячної заробітної плати. Особливу увагу при формуванні донорських кадрів необхідно приділяти режиму праці особи, яка виявила бажання стати донором. Не рекомендується допускати до кроводачі донорів, які відпрацювали у нічну зміну, працювали у гарячому цеху, або після сильного емоційного потрясіння та важкої фізичної праці. Ця категорія осіб може бути залучена до донорства лише після повноцінного сну і належного відпочинку. При відборі донорів необхідно звертати увагу на наявність надмірної маси тіла (ожиріння ІІ–ІІІ ступеня), що є протипоказанням до виконання донорської функції, та недостатньо розвинуті підшкірні вени ліктьового згину, з яких проводять ексфузію крові.
Взяття крові у осіб віком старше 60 років вирішується індивідуально. У цієї категорії донорів інтервали між кроводачами мають бути збільшені у часі. Це пояснюється тим, що фізіологічне поновлення показників крові й адаптація організму у відповідь на кроводачу у них є уповільненими.
Пільги для донорів крові в Україні
Відповідно до чинного законодавства України (Закон України "Про донорство крові і її компонентів") особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, зобов'язана не пізніше чим за три дні до дня медичного обстеження, яке проводиться перед здачею крові, повідомити в письмовій заяві адміністрації за місцем роботи або навчання або командування військової частини, де воно проходить службу, про свій намір пройшов такий обстеження і здав кров і (чи) її компонента.
Під час медичного обстеження, яке проводиться перед здачею крові, людина зобов'язана повідомити відомі їй дані про перенесені і наявні у неї захворюваннях, а також про вживання нею наркотичних речовин, що може сприяти зараженню донора інфекційними хворобами, які передаються через кров і за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежене. Вказана інформація завіряється особистими підписами особи, що виявила бажання здати кров або її компоненти, і посадової особи установи або закладу охорони здоров'я і є лікарською таємницею. В день здачі крові і (чи) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів ВНЗ і професійних учбово-виховних установ, що вчаться, у вказані дні звільняються від занять. Після кожного дня здачі крові або її компонентів, у тому числі у разі здачі їх у вихідні, святкові і неробочі дні, донорові надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час впродовж року після дня здачі крові або її компонентів. Якщо за узгодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день здачі крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. У разі здачі крові або її компонентів в період щорічної відпустки ця відпустка подовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожен день здачі крові.
Основою для надання вказаних пільг є відповідні довідки, видані донорові за місцем медичного обстеження або здачі крові.
В день здачі крові донор забезпечується безкоштовним сніданком і обідом за рахунок засобів установи охорони здоров'я, в якій взята у донора кров. Якщо неможливо забезпечити таким харчуванням, така установа охорони здоров'я повинна відшкодувати донорові готівкою вартість відповідних наборів харчування. Норми харчування донорів і рекомендації по складанню відповідних наборів продуктів затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.
Донори, що безкоштовно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові у кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, отримують статус Почесного донора України.
Щомиті в усьому світі у людей будь-якого віку і походження виникає потреба в переливанні крові за життєвими показаннями. Хоча потреба в крові є загальною, доступ до неї тих, хто її потребує, на жаль, загальним не є. А тому важливість Всесвітнього дня донора крові перегукується з безсумнівною важливістю самого донорства. Метою цього щорічного заходу є залучення здорових людей до донорства крові. У цей День треба звернути увагу на необхідність регулярної здачі крові для запобігання її нестачі в лікарнях та клініках, особливо там, де кількість донорської крові вкрай обмежена. Потреба в донорській крові виникає у людей будь-якого віку з різними серйозними захворюваннями. Тому кожен донор, який добровільно здає кров, робить свій безцінний внесок у добру справу - порятунок людських життів.
Донорам звертатись за адресою:
м. Могилів – Подільський, вул. Полтавська 89/2
КУ «Могилів – Подільська ОЛІЛ»
відділення трансфузіології.
При собі мати паспорт.
Часи роботи:
Понеділок – п’ятниця з 8.00 до 14.00.
Завідувач ІАК
КУ «Могилів – Подільський РМЦ ПМСД» О.В.Манжурова