Про завищення витратної частини бюджету
21 Квітня 2016 р.
Органи місцевого самоврядування (далі - регулятори) зобов’язані встановлювати комунальні тарифи на рівні економічно обґрунтованих витрат, які визначаються на підставі державних та галузевих норм.
Так, незалежно від розміру ставок (окладів) заробітної плати, які виконавці комунальних послуг встановлюють в своїх колективних договорах, регулятори при затвердженні тарифів та при визначенні дотацій з бюджету зобов’язані дотримуватись розміру, який є обов’язковим для підприємств згідно закону, – тобто розміру державної норми (мінімальна заробітна плата) або розміру галузевої норми визначеної галузевою угодою в сфері дії якої перебуває підприємство згідно закону.
Норми та гарантії Галузевої угоди (№ 26 від 04.10.2013р.) поширюються лише на підприємства, які перебувають в сфері дії сторони роботодавці такої угоди (відповідні роз’яснення Мінсоцполітики додаються).
Якщо підприємство не може довести представлення його інтересів в колективних переговорах стороною роботодавців жодної з галузевих угод, обов’язковим для врахування регуляторами є розмір норм визначений нормативними актами.
Врахування додаткових, порівняно з законом, гарантій галузевих угод в тарифах підприємств, які не перебувають в сфері їх дії, свідчить про завищення монопольних цін та витрат з бюджету за пільгами та субсидіями, що передбачає відповідальність посадових осіб органів влади за ст.211 ККУ.
Данні суб’єктів Галузевої угоди оприлюднюються в реєстрі на сайтах Федерації (frugkh.com.ua) та ЦК Профспілки ЖКГ (zhkgprof.com.ua).
Водночас, звертаємо увагу на найбільш поширені помилки в тлумаченні законодавства про соціальний діалог місцевими органами влади:
1. Закон не визначає виникнення у підприємств обов’язків за галузевими угодами через їх належність до певної галузі або через виконання певних робіт та послуг. КВЕД є лише статистичним інструментом та не створює у підприємств жодних прав і обов’язків;
2. Галузева угода не є регуляторним актом Мінрегіону (не реєструється Мінюстом)та її дія не поширюється на невизначене коло осіб;
3. Мінрегіон діє виключно в межах закону, який не визначає порядку представлення ним інтересів роботодавців в колективних переговорах;
4. Закон не вказує на конкретну угоду (на номер повідомної реєстрації), норми якої мають застосовуватись при формуванні комунальних тарифів (виконавці послуг є суб’єктами різних галузевих угод);
5. Склад сторони роботодавців та профспілкової сторони Галузевої угоди визначаються за критеріями репрезентативності залежно від чисельності їх членів;
6. Приєднання підприємства до обов’язків сторони роботодавців у сфері соціально-трудових відносин згідно закону здійснюється через механізм членства;
7. Підприємство згідно закону є роботодавцем та не може перебувати в сфері дії профспілок, які представляють інтереси лише своїх членів – громадян (найм. працівн.);
8. Створення працівниками первинної Профспілки ЖКГ не означає виникнення у підприємства обов’язків за Галузевою угодою, оскільки працівники не мають законних повноважень самостійно регулювати оплату праці;
9. Приєднання підприємства (роботодавця) до дії галузевих угод є добровільним.
Закон не передбачає примусового поширення на підприємство обов’язків за галузевою угодою на вимогу працівників та їх представників;
10. Запровадження галузевих норм оплати праці залежно від кваліфікації (посад) та умов праці окремих професійних груп в територіальних угодах не передбачено законом;
11. Діючі територіальні угоди (крім Донецької області) не передбачають збільшення ставки робітника І-го розряду відносно мінімальної заробітної плати, а лише посилаються на галузеві угоди в сфері дії яких перебувають підприємства;
12. Закон не визначає повноважень місцевих органів влади укладати «регіональні» або «регіонально-галузеві» угоди та регулювати в них галузеві норми та гарантії;
13. Рішення про приєднання підприємства до галузевої угоди може бути прийнято лише особою уповноваженою згідно статуту на ведення колективних переговорів від імені підприємства - як правило, керівник підприємства. В такому випадку рішення не може бути прийнято його власником (в т.ч. виконкомом).
14. Місцеві органи влади не мають повноважень брати участь та представляти інтереси комунальних підприємств в колективних переговорах на галузевому рівні та не підпорядковані Мінрегіону з питань виконання Галузевої угоди.
15. Органи місцевої влади та УТСЗН не мають повноважень контролювати дотримання галузевих угод та підтверджувати відповідність колективних договорів їх нормам, що є повноваженнями виключно їх підписантів;
16. Повідомна реєстрація не передбачає підтвердження відповідності колективних договорів нормам галузевих угод .