Новини податківців
03 Серпня 2016 р.
Як повернути податкову знижку
Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки можна до кінця року. Порядок надання та перелік витрат, дозволений для включення до податкової знижки визначено статтею 166 розділу IV ПКУ. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходу, отриманого платником податку - резидентом протягом звітного 2015 податкового року у вигляді заробітної плати та нараховується лише в межах її розміру. До податкової знижки за 2015 рік можна включити такі витрати: - частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом; - пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям; - суми коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання; - страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення; - суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій; - суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини; - суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу; - суми витрат за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла. Такі витрати повинні бути документально підтверджені. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2015 року, податкову декларацію можуть подати упродовж усього 2016 року. Для спрощення процедури подання декларації, в органах ДФС функціонує сервіс «Електронний кабінет платника» через який надано можливість дізнатися про отриманні доходи та утриманні податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.
Коли та для кого комісійні операції стають контрольованими
Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються: з пов'язаною особою - нерезидентом; з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ; через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів. Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Правова сутність договорів комісії встановлена положеннями Цивільного кодексу України, а саме: за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отож, комісійні договори між українськими підприємствами не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, відповідно, такі операції не підпадають під визначення контрольованих. Але, для комітента, у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, операції з продажу товарів підпадають під визначення контрольованих, якщо: покупець-нерезидент є пов'язаною особою з комітентом-резидентом; або країна резиденції покупця-нерезидента включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ на момент здійснення такої операції. У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.
Контрольовані операції: особливості визначення
ДФС у листі від 04.07.2016р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо визнання операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні, а саме: - господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого у державі, що не включена до переліку держав, затвердженого КМУ, та обсяг таких господарських операцій з цим нерезидентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих у разі, якщо нерезидент не є пов'язаною особою з резидентом, незалежно від того, в якій країні (території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.
Основа податкового обліку та звітності це первинні документи
ДФС нагадує про те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів, передбачених чинним законодавством. Обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, встановлено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу. Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку, правові засади організації та ведення якого визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Законом № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Внесено зміни у Порядок електронного адміністрування реалізації пального
ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 6 липня 2016 року № 409 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою КМУ від 24 лютого 2016 р. №113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального". Новації стосуються суб’єктів господарювання, які працюють в межах договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів. Так, до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального включаються наступні дані: назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік вказаного договору.
За яких умов реєстрація платником акцизного податку є обов’язковою
Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Податкового кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Другим абзацом п.14.1.212 статті 14 Податкового кодексу визначено поняття щодо терміну «Реалізація пального» для цілей розділу VI цього Кодексу, а саме: це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання. Таким чином, разі використання придбаного пального виключно для власних потреб (відпуск такого пального для заправки власних транспортних засобів здійснюється через власні АЗС, АГЗС, ПЗП), розрахункові операції у готівковій+/або безготівковій формі за яке не відбуваються, такі операції не є об'єктом оподаткування з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій. Нагадуємо, що акцизний податок з роздрібного продажу пального сплачується за специфічною ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу). Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу). Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Якщо податок заплатили на неправильний рахунок
Випадки помилкової сплати узгоджених податкових зобов'язань платником податків на неправильні бюджетні рахунки трапляються часто та з різних причин: чи то переплутали рахунки, чи вказали застарілі, й т.і. Відповідно, виникає ситуація, коли платник вважає, що він розрахувався з бюджетом й спокійно займається подальшими справами, й тут несподівано з’являється проблема у вигляді несвоєчасної сплати податку до бюджету з усіма наступними «приємними» наслідками у вигляді фінансових санкцій. Слід пам’ятати, що частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України. Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Затверджено механізм контролю за доходом в мільйон
ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 13 липня 2016 р. № 439 затвердив Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 ПКУ. Нагадуємо, що вказаним пунктом встановлено законодавчу норму, завдяки якій підприємці, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп, не застосовують реєстратори розрахункових операцій за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищить 1млн. грн. Зокрема, для визначення фактичного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності. Для отримання податкової інформації органи ДФС мають право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовими запитами про подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку та проводити документальні позапланові або фактичні перевірки щодо визначення фактичного отриманого обсягу доходу протягом календарного року.
Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області