Ніхто не забутий, ніщо не забуто
10 Травня 2016 р.
У яскраві смарагдові шати вбралося селище Вендичани до великого свята Перемоги. Сімдесят першу весну зустрічають вендичанці під мелодію «День перемоги». У цей сонячний, яскравий травневий ранок поволі сходяться з букетами духмяного бузку та тюльпанів дорослі та діти. Центральна площа селища майорить жовто-блакитними стягами, різнобарвними кульками, корзинами живих квітів та яскравими гірляндами.
Організованою гомінкою колоною підходять школярі, вчителі, батьки.
Зі словами щирої вдячності до ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-афганців, учасників АТО звернулась заступник голови Могилів-Подільської райдержадміністрації Пріян Людмила Казимирівна. Вона привітала всіх учасників урочистостей та побажала ветеранам здоров’я, затишку, добробуту та мирного неба над Україною. Людмила Казимирівна наголосила, що у цей нелегкий для України час, коли йде повномасштабна війна на Сході нашої держави, ветерани мають сподіватися на розуміння, підтримку, увагу місцевої влади та влади району, а також на підтримку від односельчан.
Незабутній слід залишила в душах ветеранів, односельців вітальна промова голови селищної ради Крижанівського Анатолія Івановича, який обіцяв всебічну підтримку, увагу, турботу ветеранам та людям похилого віку. Анатолій Іванович запевнив, що докладе всіх зусиль, щоб їхня старість була затишною та забезпеченою.
Затамувавши подих, з цікавістю слухали яскраві, промовисті спогади сивочолих ветеранів-орденоносців наймолодші учасники свята. Можливо саме вони стануть останніми очевидцями, котрі спілкувалися з ветеранами Великої Вітчизняної війни.
Гортаючи сторінки славного героїчного бойового шляху , звернувся до односельців голова первинної селищної спілки ветеранів Беглий В.А. Надзвичайною пам’яттю, свіжістю бойових спогадів вразив вендичанців Василь Андрійович.
Окрасою свята стали незвичайні світлі спогади Синюка Івана Григоровича про свій бойовий шлях від Поділля до славнозвісної зустрічі на Ельбі, а й у свої дев’яносто він заспівав, та як заспівав!!! Подиву та вдячності не було меж.
В інвалідному візку, з оберемками квітів вдячності, він здавався самим втіленням перемоги, героїзму, незламності нашого народу.
Віриться, що саме українська земля дарує світові таких патріотів, захисників, героїв… І сьогоднішні героїчні подвиги воїнів АТО тому підтвердження.
Не обійшлося свято без панахиди за загиблих воїнів у Великій Вітчизняній війні. Настоятель храму отець Анатолій відспівав героїв – односельців ,які не повернулися з війни .
Яскравими родзинками у вінок віншувань ветеранів вплелися пісні у виконанні Жукотанського Олександра, тріо вчителів «Надія», Пустовіт Ніни, Слободянюк Діани.
Справжнім подарунком для глядачів стали запальні танці учнівського колективу «Креатив» під керівництвом Дмитрик О.В, а літературно-музична композиція «Смуглянка», у виконанні Данильчук Вікторії, Бральчук Роксани, Панченко Уляни, Кирильчук Валерії та Крижанівської Валентини отримала шквал аплодисментів учнів, батьків, вчителів та гостей свята.
Можливо, саме таким і має бути сучасне свято Перемоги: домашнім, задушевним, щемливим і незабутнім, без зайвої помпезності. Свято безмежної вдячності, уклінної поваги.
Завершились урочистості покладанням квітів пам’яті і скорботи до пам’ятника Загиблим воїнам та алеї Слави.
