«Голокост – шрам на серці Яришева»
22 Серпня 2017 р.
У селі Яришів, 21 серпня, неоплаканим і невідспіваним, похованим без труни й молитви, позбавленим могили й шани був присвячений мітинг-реквієм «Бабин Яр Могилів - Подільщини». 75 років тому, в період Другої Світової війни, там нацистами, по-звірячому, знищено 595 чоловік єврейської національності.
Під керівництвом голови райдержадміністрації Китасюка О.І, а також сільського голови Гнатюк Н.І. відбулись траурні заходи приурочені цій події.
Сумна подія покликала у сільську місцину дітей, онуків, правнуків жертв голокосту з усієї України, а також з Росії, Молдови та Ізраїлю. Вшанувати пам'ять жорстоко знищених євреїв завітали районне та місцеве керівництво, історики та дослідники з Вінниці, представники єврейської общини, ветеранських організацій району, культури, місцева громада від малого до великого.
Право відкриття мітингу було надано голові Яришівської сільської ради Н. А. Гнатюк, яка зазначила, що розстріл єврейського населення у Яришеві став однією з найсумніших сторінок історії українського та єврейського народів. І пам'ять про цю подію є запорукою запобігання таким трагедіям у майбутньому.
Від імені районної влади зі словами співчуття та важливості шанобливого ставлення до пам’яті загиблих виступив заступник голови Могилів – Подільської районної державної адміністрації М. І. Гоцуляк.
Голова районної ветеранської організації П. Г. Кубаль, голова Могилів-Подільської єврейської общини Е. А. Трейбич акцентували свою увагу на необхідності збереження пам'яті про страшні події часів війни,часів голокосту, благали миру для країни. Зокрема, Е. А.Трейбич дякувала районній владі, яришівчанам за підтримку та розуміння.
Історичними фактами передали всю глибину трагізму приречених на смерть людей історики та дослідники. Заступник директора Державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук, заслужений працівнику культури України Ф. А. Винокурова, віце - президент єврейської ради України І. П. Новоселецький провели чималу роботу по збереженню пам’яті жертв Голокосту на Могилів - Подільщині. Виступаючи перед учасниками мітингу,
Ф. А. Винокурова повернула присутніх в роки ІІ Світової, розповіла про свої дослідження рукописних та архівних фондів, які опублікувала у чотирьох власних історичних книгах, написала 27 наукових праць, створила шість фільмів. А також представила глядачам документи та списки приречених на розстріл 595 євреїв з 19 по 21 серпня 1942 року у селі Яришів.
Доповнив її голова Юрківецької ветеранської організації М. О. Почтар, який був свідком тих подій.
Гибель яришівчан, євреїв із жахом донині згадують старожили. Зворушливими стали слова родичів і очевидців тієї людиноненависної риторики, масових вбивств, трагічних подій Голокосту в Яришеві, які пронизували серця кожного. Важко було говорити про масову загибель ні в чому невинних людей нащадку Азріла та Ханни Трахтенбройта, онуку, професору математики Олександру Яхоті. Він завітав на 75 роковини з Ізраїля доЯришева заради своїх онуків. Емоційно ділився своїм родинним болем та передав всю глибину трагізму приречених на смерть його бабусі та дідуся. Олександр Яхота зачитав привітальну листівку учасникам поминальної церемонії від Президента Фонду «Голокост» зі словами особливої вдячності особисто голові райдержадміністрації Китасюку О.І. за сприяння у роботі реставрації пам’ятника Жертв Голокосту та збереження пам’яті.
Трагічні події 75 літньої давнини у Яришеві залишилися шрамом на серці ще в одного нащадка Романа Фрайзонда, який, завдячуючи своєму батькові, свято й шанобливо ставиться до життя своїх предків.
Історію малої батьківщини щодень досліджує та прописує у власних доробках уродженець Яришева Олександр Коваль. До 75 річниці Яришівського Голокосту він з вчителькою місцевої школи Наталією Катеринич видали брошурку «Яришів: трагедія холокоста».
Присутні дізнались подробиці про єврейські гетто та жахливі концтабори, переглянули фільм «Трансністрія», де розповідалося про пошматовані долі та серця представників народу Могилів – Подільського краю, які загинули лише через те, що були єврейської національності. «Хіба за це вбивають?» - таке просте питання, до незрозумілості, зринало в голові кожного, на очах бриніли сльози, серця стискалися тугою та співчуттям, а по шкірі струменем проходив мороз.
Пам'ять невинно страчених земляків єврейської національності в роки фашистської окупації вшанували хвилиною мовчання. А до пам’ятного знаку Жертвам Голокосту поклали вінки та квіти.
З болем, сумом, жалем в очах і душах учасники мітингу - реквієму «Бабин Яр Могилів - Подільщини» подумки підсумували - такого жаху не повинно повторитися!
