Доступ до публічної інформації: Закон, який дійсно працює!
28 Травня 2019 р.
Одним із дієвих способів отримання необхідних відомостей від публічних органів та установ є звернення до них із запитами на публічну інформацію. Таку можливість передбачено Законом України від 13 січня 2011 року "Про доступ до публічної інформації" (далі – Закон). У цій статті, спираючись на досвід втілення в життя норм Закону, висвітлимо особливості використання зазначеного інструменту на практиці для громадян.
Перш за все, варто зауважити, що використання запитів на публічну інформацію – інструмент, який може стати у пригоді не лише журналістам, а й громадським активістам і пересічним громадянам. Адже Закон не містить розбіжностей між правом на інформацію журналістів і правом на інформацію інших осіб. Тому запити на інформацію можуть бути ефективно використані майже в будь-якій ситуації і будь-якою особою – незалежно від посади, віку, майнового стану тощо.
Приймаючи рішення спрямувати запит на публічну інформацію, слід уникати кількох поширених помилок.
Першою помилкою осіб, що звертаються до публічних органів, є змішування понять "запит на інформацію" та "звернення громадянина".
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону). Тоді як звернення громадянина – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону України "Про звернення громадян").
Отже, якщо майбутній лист містить прохання лише надати інформацію – це запит. Якщо ж прохальна частина листа передбачає необхідність вчинити певні дії, визнати певний правовий статус, розглянути певну ситуацію тощо, то це – звернення. Отримавши лист такого змісту, розпорядник інформації розглядатиме такий лист за правилами Закону України "Про звернення громадян" як заяву, клопотання або скаргу.
Ці два правових інструменти істотно відрізняються строками розгляду – п'ять робочих днів для запиту, 15 днів для звернення, – а також відповідальністю адресата за ненадання відповіді. Отже, радимо формулювати запит лише у контексті надання інформації.
Для того, щоб звернутися із запитом на публічну інформацію спочатку потрібно визначити належного розпорядника інформації, потім подати запит у письмовій або в усній формі, телефоном, факсом, електронною поштою тощо. Право вибору форми запиту належить запитувачу, проте рекомендуємо подавати запит у письмовій формі або електронною поштою, якщо розпорядник її має.
Керуючись статтею 19 Закону, у запиті необхідно вказати:
– ім'я або найменування юридичної особи, від якої подається запит;
– поштову адресу або адресу електронної пошти;
– номер засобу зв'язку, якщо такий є;
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
– підпис і дату (якщо запит подається у письмовій формі).
Могилів-Подільською місцевою прокуратурою у 2018 році розглянуто 6 інформаційних запитів, а в поточному році розглянуто 1 такий запит.
Могилів-Подільською місцевою прокуратурою і надалі забезпечуватиметься доступ до публічної інформації у визначених законодавством межах.
Прокурор Могилів-Подільської
місцевої прокуратури Вікторія Загороднюк