Бойове ядро, загартоване в АТО
04 Жовтня 2016 р.
Подвиги прикордонників, серед яких і воїни Могилів-Подільського загону, закарбовані золотими літерами у історію Держприкордонслужби України.
За час неоголошеної війни понад 200 прикордонників загону були відзначені державними та відомчими нагородами. Серед них офіцер оперативно – бойової прикордонної комендатури – Герой України старший лейтенант В’ячеслав Семенов, удостоєний високого звання посмертно…
Оперативно-бойова прикордонна комендатура «Могилів-Подільський» (далі - ОБПК), в складі якої воював В’ячеслав Семенов, була створена у серпні 2014 року. Її особовий склад пройшов бойове хрещення на сході України - під Дебальцевим, Горлівкою та Артемівськом.
За теперішній бойовий гарт підрозділу та високу готовність виконувати складні бойові завдання чимало героїв у зелених кашкетах склали свої голови. Це важка ціна теперішнього відносного миру, бо до остаточної перемоги ще потрібно докласти багато зусиль…
Начальник ОБПК підполковник Борис Старіков, що стояв на підступах до Маріуполя, про очолюваний колектив говорить з особливою повагою: «Наш підрозділ складається з досвідчених воїнів. В умовах бойових дій вони проявили себе винятково мужніми та безстрашними людьми і цілком заслуговують на високе звання захисника України».
Війна – те середовище, де сутність людини відкривається повністю. Тут одразу ж відчуваєш чесність, порядність та відданість. «На передовій, - кажуть хлопці, - одразу ж розумієш, хто є хто, і на що здатен!» Серед воїнів ОБПК – майор Олег Марценюк який вже кілька разів побував в зоні АТО. За словами офіцера, найбільш складною виявилася оборона опорного блок-поста «Балу», що поблизу населеного пункту Фащівка. «Сепаратисти з неймовірною впертістю намагались захопити наші позиції, - пригадує Олег. – Але ми трималися зі всіх сил і давали гідну відсіч ворогу. Під час однієї з атак зав’язався рукопашний бій. Прийшлося показати бойовикам, почім фунт лиха…»
У числі воїнів ОБПК і майор Олександр Добрий. Кілька років тому звільнився в запас, однак, з початком АТО одним з перших повернувся до війська та відбув в зону бойових дій. Разом зі своїми бойовими товаришами виходив з Дебальцівського котла. «Ми йшли пліч-о-пліч з армійцями в одній колоні. Нас постійно обстрілювали. Однієї миті мою увагу привернула ворожа група, що знаходилась неподалік дороги, якою просувалась наша колона. Бойовики вже приготувались до обстрілу, аби «осипати» колону мінометним вогнем. Допоки вони зібрались, я «всипав» їм по зав’язку з автомата Калашникова!»- розповідає Олександр, скромно замовчуючи той факт, що завдячуючи його пильності, ворогу не вдалося заблокувати рух колони та повністю знищити її…
На війні скільки людей – стільки ж хвилюючих історій. Приміром, санінструктор старший сержант Віталій Мірошниченко. Завдяки йому поранені воїни вчасно отримували першу медичну допомогу. Віталій постійно рвався на бойові позиції, наголошуючи: «Медик має бути поруч з воїнами на полі бою! Це мій життєвий принцип!». Не поступився воїн своїм принципом, коли добровільно пішов до пошкодженого «Кугуару», що завмер посеред поля, бо був впевнений, що у броньовику є поранені. Семеро воїнів і донині дякують Віталію Мірошниченку за врятовані життя…
Сержант Богдан Салдугей. Скромний, небагатослівний. Перше бойове хрещення отримав під Зеленопіллям. А далі – легендарний блок-пост «Балу», де командиром був В’ячеслав Семенов. «Пишаюсь, що знав цю людину! Жаль, загинув….Справжнім був офіцером!» - із сумом констатує прикордонник. А його бойовий товариш Леонід Присяжнюк додає: «Не шкодував життя заради нас, піклувався кожним. Не думав про себе… ».
Зустрівшись із персоналом ОБПК, я познайомилась і з молодими героями – прикордонниками старшинами Олександром Табачним, Дмитром Михалком, Іваном Будяком та Ігорем Шведою. Так, вони – герої! Молоді, не обстріляні, без бойового досвіду, хлопці не покинули займаних позицій, на які у липні 2014-го прибули прямо з Черкаського Навчального центру ДПС України.
Серед воїнів комендатури і досвідчені прикордонники: прапорщик Юрій Слєсарєв та Михайло Георгіца. Не один день вони мужньо тримались, перебуваючи у ворожому оточенні…
Бійцям ОБПК прапорщику Сергію Лєскаускасу, старшині Володимиру Куриленку, сержантам Миколі Федоріву та Олегу Омельку довелося нести службу під Горлівкою. Прикордонники, не дивлячись на нещадні обстріли позицій, не залишили поле бою. «Почуття відповідальності за долю Батьківщини було вищим за страх!» - підкреслюють хлопці. З ними погоджується і учасник бойових дій прапорщик Олег Деребчинський, який проходив службу в зоні АТО у складі іншого підрозділу Держприкордонслужби, а відтепер є воїном дружного колективу ОБПК «Могилів-Подільський».
На війні часто зароджується справжня чоловіча дружба, яка може тим, чи іншим чином, вплинути на життя людини. Так сталося і з сержантом Олегом Дрюковим – колишнім десантником, який пройшов Іловайський котел. На Донбасі доля звела його з прикордонниками. Потоваришували. «Я бачив, які вони дружні, сміливі, одним словом, справжні воїни!», - повертаючись в той буремний час, пригадує Олег, і додає: «Повернувшись додому, часто згадував хлопців, наше спілкування». Їхні шляхи знову перетнулись, але вже на мирному кордоні, куди Олег Дрюков прибув у якості військовослужбовця контрактної служби! «Я теж захотів одягти зелений берет і стати з ними в один стрій!» - з радістю ділиться своїми враженнями новоспечений прикордонник.
Існує такий вислів: «Давня дружба не іржавіє!». Він цілком доречний, коли мова йде про воїнів, призваних у ході мобілізації до Могилів-Подільського прикордонного загону Олега Венгера, Сергія Юхимчука, Романа Мазура та Сергія Чумака. Після демобілізації, повернувшись до мирного життя, вони часто зустрічаються з бойовими друзями, приймають участь у військово-патріотичному вихованні молоді, підтримують родину загиблого В’ячеслава Семенова. «Життя триває», - зазначають воїни-прикордонники. – І так хочеться миру…»
«Перемога буде за нами! - із впевненістю зазначають бійці оперативно-бойової комендатури «Могилів-Подільський». – Ми несемо службу в режимі «Готовність номер один!» і, маючи за приклад досвід «бойового ядра» підрозділу, будь - якої хвилини готові виступити на захист рідної України. Бо ми – один народ, у якого найкраща у світі земля та спільна доля!»
Прес-служба Могилів-Подільського прикордонного загону Людмила Катеринич