Гайдамацький яр

Гайдамацький яр

Гайдамацький яр – урочище, геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Ямпільській територіальній  громаді Могилів-Подільського району  Вінницької області.

Сучасну назву Гайдамацький яр дістав у кінці XVII-на початку XVIII ст. За історичними відомостями, в яру, його печерах та ущелинах, ховалося населення села Буші під час вторгнення іноземних загарбників..

Захоплюють стрімкі та пологі піскові скелі, порослі грабовим лісом. Це унікальна пам’ятка природи. Є тут чимало великих і малих печер, у яких ховалися гайдамаки, у 1768 році під час Коліївщини. У лиху годину він врятував життя не одному гайдамакові. Задовго до страти тут неодноразово бував сам Іван Гонта. Старожили покажуть на лівому березі річки Бушанки висячу скелю у вигляді печери. Вона зветься Гонтів камінь.

Охороняється мальовничий яр у долині річки Бушанки (ліва притока Мурафи). Річка прорізала долину в товщах вапняків, сланців, пісковиків різних епох на глибину до 120 метрів і тепер протікає по гранітах і гранодіоритах Українського кристалічного щита. Це своєрідний геологічний розріз південної частини Вінницької області. На заліснених крутосхилах поширені численні денудаційні форми рельєфу у вигляді пісковикових останців — скелі «Гриб», «Баран», «Висяча», «Гайдамацька» (з печерою) та інші скелі. Такого скупчення мальовничих та унікальних колон, стовпоподібних форм, чудернацьких тварин і міфічних образів більше ніде в області не трапляється. Тут припинено видобування вапняків та пісковиків.

Туристи матимуть задоволення не тільки від казкового куточка природи, від зустрічі з нашими предками - гайдамаками, що боролись за волю і щастя свого народу, але й від причастя холодною джерельною водою, що знаходиться на самому верху лівого берега, цього каньйону, поблизу скелі Висяча. Це джерело зветься Гайдамацька криничка.

Об'єкт має виняткове значення завдяки поєднанню таких чинників:

• геологічних: якісний розріз нижньої частини могилівської світи венду у покинутому кар'єрі на північному закінченні яру, можливості дослідження косої верствуватості та інших текстур пісковиків;
• геоморфологічних: типовий каньйон, зсувні процеси, різноманітні форми вивітрювання пісковиків, печери, «кам'яні водоспади» тощо;
• історичних: у селі Буша знайдено залишки культур — трипільського, черняхівського, козацького часів. Можна оглянути залишки фортеці, церкви, стародавнього кладовища, покинутого печерного монастиря. У 1883 році київський професор Володимир Антонович відкрив тут стародавній наскельний рельєф;
• мальовничих: виняткової краси пейзажі схилів долини, стін каньйону. Виставка просто неба близько 150 скульптур з ямпільського пісковику.

У 2010 році пам'ятка природи «Гайдамацький Яр» увійшла до складу Регіонального ландшафтного парку «Мурафа».