Уряд запровадив стандарти етичної поведінки державних службовців
26 Лютого 2016 р.
Уряд затвердив правила поведінки державних службовців, дія яких поширюється і на керівників державний підприємств.
Це обов’язкові вимоги до стандартів поведінки держслужбовців. У своїй діяльності вони повинні керуватися принципами етики, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції.
Згідно з правилами, держслужбовці чесно служать державі і суспільству. Це означає забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави; сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина; формування позитивного іміджу держави.
Гідно поводяться: поважають гідність інших осіб; ввічливі та дотримуються високої культури спілкування; проявляють доброзичливість і запобігають виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; не допускають, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Також керуються принципами доброчесності, що передбачає: спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами; неприпустимість використання державного майна в особистих цілях; недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами; нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом; недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.
Принцип лояльності, який також прописаний правилами, означає добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів; утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб; коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.
Обов’язковою є і політична нейтральність, яка передбачає: недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця; відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій; дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців; уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків; забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.
У своїй роботі державний службовець повинен керуватися принципами прозорості та підзвітності. Зокрема, для державних службовців першої та другої категорії має вестися облік телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами. Крім того, інформація про такі розмови та зустрічі повинна надаватися у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації. Також повинен вестися облік фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.
Принцип сумлінності означає добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей; постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності; недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.
За порушення цих Правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Прийнята Кабінетом Міністрів постанова враховує прогресивний і успішний досвід країн-членів ЄС. За основу акта взято запроваджену в Республіці Польща модель гарантування максимальної прозорості діяльності державних органів.
версія д