Сибірка: що потрібно знати про небезпечне інфекційне захворювання

19 Листопада 2018 р.

В Україні існують передумови для ускладнення епідемічної ситуації щодо сибірки. Наявність 13,5 тисяч стаціонарно-неблагополучних пунктів щодо сибірки становлять потенційну загрозу щодо появи осередків сибірки, її розповсюдження серед тварин та виникненню хвороби у людей. Останні зареєстровані випадки сибірки у людей у жовтні 2018 року в Одеській області підтвердили важливість даного питання.

 

Що таке сибірка?

Сибірка — небезпечна інфекційна хвороба, збудником якої є бацила Bacillus anthracis. Входить в групу інфекційних захворювань, збудники яких паразитують в організмі тварин.

Збудник хвороби може існувати у вегетативній і споровій формі. Особливо небезпечною вважається саме друга, спорова форма. Справа в тому, що вегетативна форма бактерії поза організму людини або тварини швидко гине. А ось спори можуть зберігатися в ґрунті десятками років. У групі ризику — території навколо пасовищ, боєнь, могильників .

 

Які є види сибірки?

Найбільш поширена форма сибірки — локалізована, тобто шкірна (95%). При цьому шкірна форма поділяється на декілька видів:

• Карбункульний – у місцях ураження утворюються карбункули.
• Бульозний – утворюються пухирі, наповнені геморагічними виділеннями.
• Едаматозний – характеризується появам набряклих утворень, які згодом можуть перерости в карбункули.

Також серед клінічних форм зустрічає легенева (5%), шлунково-кишкова і септична (менше 1%).

 

Як передається сибірка?

Основне джерело зараження сибіркою — свійські тварини: велика і дрібна рогата худоба, свині, коні і т. д.

Передача інфекції відбувається контактним шляхом від тварини до людини або навпаки. Важливо! Від людини до людини сибірка не передається! Також інфекційна хвороба передається при користуванні предметами побуту, забрудненими грунтом (у грунті збудник може перебувати декількох десятиліть), що містить спори бактерій сибірки, під час вживання неякісних продуктів харчування (м'ясо, молоко), під час різних робіт зі шкурами інфікованих тварин (при вдиханні спор під час подібних робіт).

 

Які симптоми зараження сибіркою?

Як було сказано вище, найбільш поширена шкірна форма сибірки. Симптоми наступні:

• по завершенню інкубаційного періоду на ураженій ділянці утворюється пляма червонуватого відтінку, болі не відчуваються;
• за короткий проміжок часу пляма перетворюється в червоний вузлик багрового відтінку, перетворення супроводжується печінням і легким свербінням;
• через пару годин вузлик перетворюється в порожнинне утворення з серозним наповненням, поступово стає кров'яним;
• в результаті розтину новоутворення формується виразка, дно якої з часом повністю закриває чорний струп;
• по краях виразки-карбункула формуються вторинні бульбашки, в наслідок також переростають у виразки;
• набряк та некроз тканин;
• гостра інтоксикація;
• ломота в попереку;
• висока температура, лихоманка;
• занепад сил

При бульозній формі  на місці ураження відразу утворюються бульбашки з кров'яним вмістом, а при едематозній – з'являється набряк, який тільки на пізніх термінах переростає в карбункул.

Діагностика і лікування сибірки

Помітивши перші симптоми небезпечного захворювання, слід негайно звернутися до лікаря, який проведе первинний огляд і визначить один з методів діагностики.

Сибірка на сьогоднішній день піддається лікуванню! Головне — вчасно звернутися до лікаря.Для лікування сибірки призначають антибіотики, кристалоїдні і колоїдні розчини, альбумін, плазму, глюкокортикоїди.

При цьому при шкірній формі хвороби неприпустимим хірургічне втручання, що може призвести лише до генералізації (поширенню) інфекції.

Які є заходи профілактики сибірки?

• Вакцинація тварин і людей.
• Профілактичний огляд людей, які тісно взаємодіють з домашніми тваринами.
• Неспецифічна профілактика включає виявлення і ліквідацію вогнищ інфекції (виявляють хворих тварин, знищують трупи, планово прищеплюють худобу в несприятливих районах і т. д.). Ведеться контроль за м'ясом, молоком  на ринках і в магазинах.

 

---