Могилів-Подільська районна державна адміністрація
Офіційний сайт
26 Січня 2021 р.
Герб України Прапор України Версія сайту для людей з обмеженими можливостями

«Мамо, я на кордоні, а звідси не тікають!»

26 Травня 2016 р.

Це були останні слова, сказані прикордонником Віктором Соколовським своїй матері Нелі Францівні.

…У ті хвилини по позиціям прикордонників, що стояли на «Довжанському», вже почали стріляти з «Градів». Артобстріл тривав кілька годин і забрав життя чотирьох воїнів мобільної прикордонної застави Могилів-Подільського загону: Олександра Дзюбелюка, Павла Дмитренка, Володимира Блажка та молодшого сина родини Соколовських – Віктора.

Пройшло майже два роки з часу їх загибелі і сьогодні ми вклоняємося пам’яті загиблих героїв, життя яких стало символом боротьби за свободу, ба за неї заплачено життями найкращих синів України.

         25 травня у Могилів-Подільському медичному коледжі з нагоди Дня прикордонника відбувся вечір пам’яті на честь старшого сержанта Віктора Соколовського. Тут Віктор навчався упродовж 2003-2006 років.  Організатор заходу - викладач коледжу Людмила Грабовська запросила на зустріч зі студентами бойових побратимів В.Соколовського, які пліч-о-пліч стояли на східних рубежах у червні-липні 2014-го.

         Того дня у залі панувала атмосфера невимовного суму та піднесеного патріотичного настрою. З болем у серці  присутні повернулися до трагічних подій дворічної давності. Кожен пережив біль і розпач, усвідомлюючи, скільки талановитих, гідних людей ніколи не радітимуть життю. Особливо трепетно прозвучали спогади  матері Віктора Нелі Францівни Соколовської, записані з її слів колишніми однокурсниками Віктора. В тих словах – невимовний біль і скорбота за сином, за його нездійсненими мріями. Як розповіла Неля Францівна, того страшного дня, 27 липня 2014 року, вона зателефонувала синові. Дуже хвилювалась, бо серцем відчувала небезпеку. Намагалась знайти потрібні слова, щоб підтримати сина, та  на те він відповів: «Мамо, ми на кордоні. А звідси не тікають!». Тільки згодом жінка зрозуміла, чому такою короткою була їх розмова – тієї хвилини на позиції прикордонників вже летіли смертоносні снаряди… 

- Сьогодні ми вшановуємо пам'ять нашого товариша Віктора Соколовського – воїна-патріота, який загинув за право жити у вільній державі. Гібридна війна на сході України, на жаль, і далі приносить жертви. Але ми віримо, що подолаємо ці випробування, поборемо ворога і виграємо війну, - сказав майор Олександр Тимощук, котрий у 2014-му очолював прикордонну заставу, що стояла у пункті пропуску «Довжанський».   

Хвилиною мовчання вшанували присутні загиблих воїнів-прикордонників, які вірили у світле майбутнє Батьківщини. Герої 21 століття, вони стоять у одному ряду з героями інших поколінь, котрі душу і тіло поклали на нашу свободу. Герої не вмирають! Небесна гвардія захищатиме нас з небес. Їх висока жертовність завжди стоятиме на варті нашого сумління. І наш обов’язок – продовжити на землі їх велику справу!

 

                                                                                                Людмила Катеринич


Державні інформаційні ресурси