Могилів-Подільська районна державна адміністрація
Офіційний сайт
01 Жовтня 2020 р.
Герб України Прапор України Версія сайту для людей з обмеженими можливостями

Карантинні організми картоплі

16 Вересня 2020 р.

Картопля це  сільськогосподарська культура, яка по праву вважається другим хлібом та найбільш вживаним продуктом харчування в Україні.                     Але вирощування картоплі – справа  клопітка. Виробництво даної культури потребує належної технології вирощування та відповідних процесів — від вибору садивного матеріалу до вчасного збору врожаю та якісного його зберігання. Картоплі загрожує понад 60 видів шкідників і переносників вірусів, та близько 80 видів хвороб. Від їх дії страждають надземні частини рослин та їх коріння, різко знижується врожайність, а при великій кількості шкідників може бути знищений весь урожай.  Однак серед усіх хвороб і шкідників картоплі є такі, що варті особливої уваги. Це  такі карантинні організми, як  картопляна міль, рак картоплі та золотиста картопляна нематода.

Картопляна міль – це небезпечний карантинний шкідник., який пошкоджує картоплю, томати,  тютюн, баклажани, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові. Шкідник може розмножуватись як в полі, так і в теплих сховищах. Шкодочинною є гусениця картопляної молі, яка об’їдає листя, пагони і навіть плоди, які утворюються з квіток картоплі. При цьому пошкоджені місця куща покриваються павутиною. Коли бадилля починає сохнути , гусениці переходять на бульби, особливо ті, що не прикриті ґрунтом, або інші пасльонові рослини. Далі вони живуть всередині бульб, пронизуючи їх ходами і забиваючи їх екскрементами, що робить картоплю непридатною до вживання, вона погано зберігається, сильніше вражається хворобами, втрачає товарний вигляд та якість.

Золотиста картопляна нематода — це основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Також нею уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових. Особливо великої шкоди завдає на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік.  Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває «бородатого» вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього - зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість - зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

Рак картоплі – це грибкове захворювання, яке відноситься до Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні. При уражені картоплі раком утворюються нарости на бульбах, столонах, кореневій шийці, а за значного розвитку захворювання — на стеблі, листках і квітках. За зовнішнім виглядом нарости нагадують плоди цвітної капусти. Розмір наростів буває різним — від дрібної горошини до величини, яка перевищує розмір бульби. Нарости, які формуються в ґрунті, білого кольору, на надземних частинах рослин — зелені. До кінця вегетації картоплі нарости темнішають і загнивають. Ракові нарости розвиваються на бульбах і в сховищах, якщо врожай вирощено на зараженій ділянці. Корені картоплі ніколи не уражуються. Потрапляючи на поле, збудник швидко накопичується в ґрунті й через 2-3 роки уражує більшість рослин картоплі. Рак картоплі пошкоджує тільки саму рослину, а людям він шкоди не завдає. Але для вживання в їжу ці заражені бульби не придатні , їх треба вибраковувати і з урожаю і з насіннєвого матеріалу.

Важливу роль у боротьбі з хвороба­ми та шкідниками картоплі, відіграють профілактичні заходи, серед яких дотримання чергування культур у сівозміні, своєчасне та якісне  виконання всіх технологічних опера­цій, підбір не заражених вірусами та збудниками, відносно стійких до хвороб  і шкідників сортів картоплі. Аби змен­шити ураження хворобами та шкідни­ками, посадки картоплі слід повертати на попереднє місце не раніше ніж через три роки. Знищувати  бур'яни на посадках і навколо них. Картоплю збирати, не чекаючи висихання бадилля, на початку її пожовтіння, не допускаючи переходу гусениць картопляної молі в бульби. При затримці із збиранням врожаю, бадилля слід скосити й спалити, дотримуючись усіх правил пожежної безпеки. Бульби під час збирання необхідно без затримки вивозити з поля, так як картопляна міль, що має гарний нюх, швидко виявить розсипи свіжої картоплі, на які відкладе яйця. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди картопляною міллю у лісосмуги та на смітники, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових.

Щоб передбачити ступінь загрози від шкідливих організмів картоплі, треба систематично  проводити  обстеження посадок  картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах. Хімічні заходи необхідно використовуватиу випадках, коли виникає реальна за­гроза відчутних втрат урожаю та лише препаратами, дозволеними до викори­стання, у терміни та у дозах, які вказані в інструкціях із застосування.

У разі виявлення ознак пошкодження картоплі шкідниками і хворобами, звертайтесь за консультаціями та рекомендаціями до спеціалістів  Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, зокрема у Могилів –Подільському районі за адресою: м. Могилів – Подільський, проспект Незалежності, будинок 126.

 Провідний спеціаліст – державний фітосанітарний інспектор відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області – Вербська А.П.

 


Державні інформаційні ресурси